анапест
АНА́ПЕ́СТ, а, ч. У силабо-тонічному віршуванні — трискладова стопа, в якій наголошений останній склад (&́200;&́200;-́), напр.: "Наша ці́ль — | людське ща́ | стя і во́ | ля" (Франко).
Словник української мови (СУМ-11)АНА́ПЕ́СТ, а, ч. У силабо-тонічному віршуванні — трискладова стопа, в якій наголошений останній склад (&́200;&́200;-́), напр.: "Наша ці́ль — | людське ща́ | стя і во́ | ля" (Франко).
Словник української мови (СУМ-11)