анапест
АНА́ПЕСТ, а, ч., літ.
У силабо-тонічному віршуванні – трискладова стопа, в якій наголошений останній склад.
Навряд чи можна, не відчуваючи “музики слова”, давати такі прекрасні анапести в хореях! (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)