анекдотичний
АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до анекдо́т 1.
Переважна більшість антиклерикальних новел Боккаччо мав безсумнівно анекдотичне походження (Рад. літ-во, 2, 1958, 18).
2. Схожий на анекдот; смішний, кумедний.
Матрос розповідав про свою поїздку у відпустку, пересипаючи оповідання смішними, часом анекдотичними епізодами (Ткач, Моряки, 1948, 48);
// Малоймовірний, незвичайний.
Його непродуманий виїзд до них [басмачів] і такий анекдотичний кінець всієї авантюри посіяв у Мухтарова настрій діяти (Ле, Міжгір’я, 1953, 372).
Словник української мови (СУМ-11)