анекдотик

АНЕКДО́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до анекдо́т 1.

Бориса Ріпак не любив. Той завше цвітаста одягався.. А потім оті Борисові анекдотики, історійки. Де він їх почув, де вичитав? (Хор., Місто.., 1962, 30).

Значення в інших словниках

1. анекдотик — анекдо́тик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. анекдотик — -а, ч. Зменш. до анекдот.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. анекдотик — АНЕКДО́ТИК, а, ч. Зменш. до анекдо́т 1. - Анекдотиками оце десь там розважаються нишком після відбою... (О. Гончар); Бориса Ріпак не любив... А потім оті Борисові анекдотики, історійки. Де він їх почув, де вичитав? (А. Хорунжий).  Словник української мови у 20 томах