Словник української мови в 11 томах

анемона

АНЕМО́НА, и, ж. Отруйна трав’яниста рослина з квітками різного кольору; вирощується як декоративна.

[Іфігенія:] Підуть в гай аргоськії дівчата Зривати анемони та фіалки (Л. Укр., І, 1951, 161);

Анемона — одна з ранньовесняних рослин, дуже поширених у листяних лісах серед кущів (Практ. з систем, та морф. рослин, 1955, 103).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. анемона — анемо́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. анемона — (росл) сонтрава  Словник чужослів Павло Штепа
  3. анемона — -и, ж. Отруйна трав'яниста рослина з квітками різного кольору; вирощується як декоративна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. анемона — АНЕМО́НА див. анемо́н.  Словник української мови у 20 томах
  5. анемона — Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих, поширена в зонах помірного клімату пн. півкулі; в Україні 5 видів; найпоширеніші — а. дібровна та а. жовтецева; вирощують як декоративні.  Універсальний словник-енциклопедія