анестезуючий

АНЕСТЕЗУ́ЮЧИЙ, а, е, мед. Дієпр. акт. теп. ч. до анестезува́ти.

У 1880 році В. К. Анреп встановив анестезуючі властивості кокаїну. Виявилось, що кокаїн блокує чутливість нервових закінчень (Знання.., 5, 1965, 3).

Значення в інших словниках

1. анестезуючий — анестезу́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. анестезуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до анестезувати. Анестезуючі засоби — лікарські засоби, які пригнічують збудливість кінцевих апаратів чутливих нервів.  Великий тлумачний словник сучасної мови