антонівка
АНТО́НІВКА, и, ж.
1. Зимостійкий сорт яблуні.
Біля старої антонівки Валерій завжди любив попостояти, притуляючись щокою до гладенького стовбура (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 29);
Для антонівки звичайної умови північних районів України, зокрема Полісся, більш сприятливі, ніж умови півдня (Колг. Укр., 2, 1957, 33).
2. Плід цього дерева, велике жовтувате кисло-солодке запашне яблуко, що дозріває восени.
Яблуні сторукі й стоногі.. крекчуть під центнерами антонівки, шафранки, кальвіля (Ю. Янов., І, 1958, 574);
На деревах красувалися червонобокі яблука, жовтіла велика й смачна під осінь антонівка (Шиян, Вибр., 1947, 152).
Словник української мови (СУМ-11)