антонівка
АНТО́НІВКА, и, ж.
1. Зимостійкий сорт яблуні.
Біля старої антонівки Валерій завжди любив попостояти, притуляючись щокою до гладенького стовбура (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 29);
Для антонівки звичайної умови північних районів України, зокрема Полісся, більш сприятливі, ніж умови півдня (Колг. Укр., 2, 1957, 33).
2. Плід цього дерева, велике жовтувате кисло-солодке запашне яблуко, що дозріває восени.
Яблуні сторукі й стоногі.. крекчуть під центнерами антонівки, шафранки, кальвіля (Ю. Янов., І, 1958, 574);
На деревах красувалися червонобокі яблука, жовтіла велика й смачна під осінь антонівка (Шиян, Вибр., 1947, 152).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антонівка — анто́нівка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- антонівка — -и, ж. 1》 Зимостійкий сорт яблуні. 2》 Плід цього дерева, велике жовтувате кисло-солодке запашне яблуко, що дозріває восени. Великий тлумачний словник сучасної мови
- антонівка — АНТО́НІВКА, и, ж. 1. Зимостійкий сорт яблуні з великими жовтуватими кисло-солодкими запашними яблуками, що дозрівають восени. Біля старої антонівки Валерій завжди любив попостояти, притуляючись щокою до гладенького стовбура (О. Словник української мови у 20 томах
- антонівка — Анто́нівка, -ки ж. Родъ яблони и яблокъ: восковое яблоко. Словник української мови Грінченка