антонів_вогонь

АНТО́НІВ_ВОГО́НЬ, заст. Зараження крові; гангрена.

Про збереження життя цій людині турбувалось ціле село. Найавторитетніші медичні «світила», найдосвідченіші бабусі й жінки розмірковували, яким зіллям, якими травами найкраще гояться рани, чим їх промивати, перев’язувати, щоб не кинувся антонів вогонь (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 126).