антрацен
АНТРАЦЕ́Н, у, ч. Вуглеводень, що добувається а кам’яновугільної смоли у вигляді безбарвних блискучих кристалів: використовується для добування алізарину та інших барвників.
— Він наполягав, щоб наша хімічна промисловість запровадила винайдений ним спосіб у себе.. Це підведе нас до видобування антрацену (Шовк., Інженери, 1956, 94).
Словник української мови (СУМ-11)