антракт
АНТРА́КТ, у, ч.
1. Перерва між двома діями вистави, між відділами концерту і т. ін.
В перший же антракт я викликала його за куліси і попросила познайомити мене з його жінкою (Л. Укр., III, 1952, 706);
В антракті — в залі і фойє — гарячі сперечання про виставу: одні — "за", другі —"проти" (Минуле укр. театру, 1953, 159);
// розм. Перерва під час якої-небудь дії, в роботі і т. ін.
Написав одно оповідання й пишу друге, в антрактах, звісно, коли серце не заважає (Коцюб., III, 1956, 381);
Допитував він [генерал] мене з антрактами, висилаючи на якийсь час до іншої кімнати (Сам., II, 1958, 402).
2. Музичний твір, що виконується між двома діями вистави, опери.
Невеличкий, але тепло й щиро написаний антракт до 2-ої дії (Іст. укр. музики, 1922, 245).
Словник української мови (СУМ-11)