антракт
АНТРА́КТ, у, ч.
1. Перерва між двома діями вистави, між відділами концерту і т. ін.
В перший же антракт я викликала його за куліси і попросила познайомити мене з його жінкою (Леся Українка);
В антракті – в залі і фойє – гарячі сперечання про виставу: одні – “за”, другі – “проти” (з мемуарної літ.);
// розм. Перерва під час якої-небудь дії, в роботі і т. ін.
Написав одне оповідання й пишу друге, в антрактах, звісно, коли серце не заважає (М. Коцюбинський);
Допитував він [генерал] мене з антрактами, висилаючи на якийсь час до іншої кімнати (В. Самійленко).
2. Музичний твір, що виконується між двома діями вистави, опери.
Невеличкий, але тепло й щиро написаний антракт до другої дії (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)