апологетика
АПОЛОГЕ́ТИКА, и, ж.
1. Галузь богослов’я, що захищає догми християнської релігії.
2. перен. Захист, вихваляння якого-небудь учення, суспільного ладу і т. ін.
Перегляд спадщини [дожовтневого літературознавства] ніяк не означає ні апологетики, ні реставрації буржуазних традицій (Від давнини.., І, 1960, 60).
Словник української мови (СУМ-11)