апоплексія
АПОПЛЕ́КСІЯ, ї, ж. Тяжкий хворобливий стан, викликаний крововиливом у мозок або закупоркою мозкових судин.
Після одної дуже бурливої сцени зі своїми вірителями він впав у таку лютість, що дістав удару апоплексії (Фр., VII, 1951, 11);
Крововилив, що швидко розвивається, має назву апоплексії (Курс патології, 1956, 235).
Словник української мови (СУМ-11)