апоплексія
АПОПЛЕ́КСІЯ, ї, ж., мед.
Тяжкий хворобливий стан, викликаний крововиливом у мозок або закупоренням мозкових судин.
Після одної дуже бурливої сцени зі своїми вірителями він впав у таку лютість, що дістав удару апоплексії (І. Франко);
Крововилив, що швидко розвивається, має назву апоплексії (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)