ароматний
АРОМА́ТНИЙ, а, е. Який виділяє аромат (у 1 знач.); запашний.
Сонячне проміння надавало блиску очам, а прохолодне повітря, наче ароматний напій, наповнювало легені (Трубл., II, 1955, 188);
// Насичений ароматом (у 1 знач.).
Тепла хвиля повітря.. тихо колихалась поміж маслин і била в лице нам ароматним прибоєм (Коцюб., II, 1955, 301).
Словник української мови (СУМ-11)