ароматний

ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙ розм., ЗАПАХУ́ЩИЙ розм., ПАШИ́СТИЙ розм., ПАХУ́ЧИЙ розм., ЗАПАШИ́СТИЙ розм., БЛАГОУХА́ННИЙ книжн., поет., ПАХКИ́Й рідко, ДУХОВИ́ТИЙ рідко. Весна запашною травою і цвітом нас кличе в луги (О. Ющенко); П'янкий і духмяний полудень завис над лугами (М. Стельмах); З-під лопат золотистим розсипом злітала вгору духмяна, пахуща пшениця (С. Журахович); Яків знайшов суницю, червону, ароматну (А. Шиян); Запахуща квітка гарна Розцвілась на весь садок (П. Грабовський); Квіти клоняться пашисті (М. Рильський); Троянди пахучі п'янкіше запахнуть (М. Рильський); Сонце розлилося, і сама ти вже ніби розчиняєшся в солодкій млості природи, в її запашистих медах... (О. Гончар); Коли ще сплять вітри в лугах благоуханних, на квіти, на траву крізь сльози я дивлюсь (В. Сосюра); Пахким холодним ароматом любисток з м'ятою змагавсь (І. Гончаренко).

Значення в інших словниках

1. ароматний — арома́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ароматний — Пахучий, пахущий, пахкий, запашний, запашистий, запахущий, духмяний, р. пахнючий, духовитий.  Словник синонімів Караванського
3. ароматний — Духмяний, запашний, духовитий, див. пахучий  Словник чужослів Павло Штепа
4. ароматний — -а, -е. Який виділяє аромат (у 1 знач.); запашний. || Насичений ароматом (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ароматний — АРОМА́ТНИЙ, а, е. Який виділяє аромат (у 1 знач.); запашний. Сонячне проміння надавало блиску очам, а прохолодне повітря, наче ароматний напій, наповнювало легені (М. Трублаїні); // Насичений ароматом (у 1 знач.). Тепла хвиля повітря ..  Словник української мови у 20 томах
6. ароматний — див. пахучий  Словник синонімів Вусика
7. ароматний — АРОМА́ТНИЙ, а, е. Який виділяє аромат (у 1 знач.); запашний. Сонячне проміння надавало блиску очам, а прохолодне повітря, наче ароматний напій, наповнювало легені (Трубл., II, 1955, 188); // Насичений ароматом (у 1 знач.). Тепла хвиля повітря..  Словник української мови в 11 томах