артілець

АРТІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Член артілі.

Повернулася додому, розповідала нашим артільцям усе, що бачила (Гончар, І, 1954, 474).

Значення в інших словниках

1. артілець — арті́лець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. артілець — -льця, ч. Член артілі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. артілець — АРТІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Член артілі. Повернулася додому, розповідала нашим артільцям усе, що бачила (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах