артілець

АРТІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Член артілі.

Повернулася додому, розповідала нашим артільцям усе, що бачила (Гончар, І, 1954, 474).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. артілець — арті́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. артілець — -льця, ч. Член артілі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. артілець — АРТІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Член артілі. Повернулася додому, розповідала нашим артільцям усе, що бачила (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах