артілець
АРТІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Член артілі.
Повернулася додому, розповідала нашим артільцям усе, що бачила (Гончар, І, 1954, 474).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- артілець — арті́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- артілець — -льця, ч. Член артілі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- артілець — АРТІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Член артілі. Повернулася додому, розповідала нашим артільцям усе, що бачила (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах