архаїзм

АРХАЇ́ЗМ, у, ч.

1. Застаріле явище, пережиток старовини.

2. лінгв. Застаріле слово, мовний зворот або граматична форма, що вийшли з ужитку.

Особливо тим цікаві вони [пісні], що майже всі.. новішого походження, якеє доказує бесіда, чиста, без архаїзмів, часом зовсім локально забарвлена (Фр., XVI, 1955, 53).

Значення в інших словниках

1. архаїзм — архаї́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. архаїзм — [архайізм] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў  Орфоепічний словник української мови
3. архаїзм — -у, ч. 1》 Застаріле явище, пережиток старовини. 2》 лінгв. Застаріле слово, мовний зворот або граматична форма, що вийшли з ужитку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. архаїзм — АРХАЇ́ЗМ, у, ч. 1. Застарілий, який не відповідає сучасності, предмет побуту, явище, поняття і т. ін. У бойківській хаті збереглося чимало архаїзмів. Це нахил дверей до середини, трапецієподібна форма дверей (з наук. літ.). 2. лінгв.  Словник української мови у 20 томах
5. архаїзм — (від грец. αρχαίος – стародавній) 1. Слово чи мовний зворот, що застарів або вийшов із ужитку. 2. Пережиток минулого.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. архаїзм — Архаї́зм, -му, -мові; -ї́зми, -мів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. архаїзм — рос. архаизм (від грец. archaios — стародавній) — 1. Слово чи мовний зворот, що застарів або вийшов із ужитку. 2. Пережиток минулого.  Eкономічна енциклопедія