арійці
АРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. арі́єць, йця, ч.; арі́йка, и, ж.).
1. У буржуазній етнографії та антропології — назва індійців, іранців та інших народів, що говорять мовами східної групи індоєвропейських мов, перенесена пізніше на всі народи, які розмовляють індоєвропейськими мовами.
2. У расистській німецькій літературі — представники "вищої" німецької раси.
— Я не можу бути спокійним, коли на площах палять [фашисти] книжки, коли за колючий дріт садовлять відомих учених тільки тому, що вони не арійці (Рибак, Час.., 1960, 229).
Словник української мови (СУМ-11)