асимілювати
АСИМІЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́еш, недок. і док., перех.
1. Робити кого-, що-небудь подібним до себе, перетворювати на свій лад.
Саме полтавсько-київська її [літературної мови] основа назавжди асимілювала.. тимчасові місцеві.. відхилення (Пит. походж. укр. мови, 1956, 28).
2. що, біол. Засвоювати.
Рослини асимілюють вуглекислоту;
// Пристосовуватись до чого-небудь.
Коли ж організм змушений асимілювати умови зовнішнього середовища, які в тій чи іншій мірі не відповідають його природі, створюється організм, відмінний від попереднього покоління. (Наука.., 3, 1957, 2).
Словник української мови (СУМ-11)