асимілювати
АСИМІЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́еш, недок. і док., перех.
1. Робити кого-, що-небудь подібним до себе, перетворювати на свій лад.
Саме полтавсько-київська її [літературної мови] основа назавжди асимілювала.. тимчасові місцеві.. відхилення (Пит. походж. укр. мови, 1956, 28).
2. що, біол. Засвоювати.
Рослини асимілюють вуглекислоту;
// Пристосовуватись до чого-небудь.
Коли ж організм змушений асимілювати умови зовнішнього середовища, які в тій чи іншій мірі не відповідають його природі, створюється організм, відмінний від попереднього покоління. (Наука.., 3, 1957, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- асимілювати — асимілюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- асимілювати — Уподібнювати, робити подібним, переробляти на свій лад; (азот) засвоювати, поглинати, перетравлювати, абсорбувати; (людність) денаціоналізувати, г. винародовлювати, жм. неґ. басурманити, яничарити. Словник синонімів Караванського
- асимілювати — -юю, -юєш, недок. і док., перех. 1》 Робити кого-, що-небудь подібним до себе, перетворювати на свій лад. 2》 що, біол. Засвоювати. Рослини асимілюють вуглекислоту. || Пристосовуватись до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- асимілювати — АСИМІЛЮВА́ТИ див. асимільо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- асимілювати — Асимілюва́ти, -люю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)