1. Словник української мови в 11 томах

асимільований

АСИМІЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до асимілюва́ти.

Частина сарматів, які жили на півдні Лісостепу, була асимільована слов’янами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 242);

Породи тварин є наслідком людської праці і умов життя тварин, асимільованих ними в попередніх поколіннях (Конярство, 1957, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асимільований — асимільо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. асимільований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до асимілювати. || асимільовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. асимільований — АСИМІЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до асимілюва́ти. Частина сарматів, які жили на півдні Лісостепу, була асимільована слов'янами (з наук. літ.); Породи тварин є наслідком людської праці й умов життя тварин, асимільованих ними в попередніх поколіннях (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. асимільований — Асимільо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)