Значення в інших словниках
-
атлант —
атла́нт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
атлант —
(анат.) кобилка, (карковий) хребець
Словник чужослів Павло Штепа
-
атлант —
(грец. Atlas (Atlantos)), -а, ч. 1. Титан, що брав участь у боротьбі проти Зевса і був покараний: мусив вічно підтримувати небесне склепіння на голові і руках. 2. архт. Вертикальна колона-підпора у вигляді могутньої чоловічої постаті. 3. перен. Велетень.
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
атлант —
-а, ч. 1》 міф. Титан, який за наказом Зевса мусив вічно підтримувати небосхил. 2》 архіт. Колони у вигляді чоловічих постатей. 3》 анат. Перший шийний хребець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
атлант —
АТЛА́НТ див. атла́нти.
Словник української мови у 20 томах
-
атлант —
атла́нт [від грец. Άτλας (Άτλαντος)] 1. В давньогрецькій міфології титан, який за наказом Зевса тримав на собі небо. 2. архіт. Колона у вигляді чоловічої постаті, що підтримує перекриття будівлі, портик, балкон. 3. анат. Перший шийний хребець у земноводяних, плазунів, птахів і ссавців.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
Атлант —
В грец. міфології титан, брат Прометея; за участь в титаномахії був засуджений підтримувати небо.
Універсальний словник-енциклопедія
-
атлант —
(грец. — несучий небосхил) Підпора під перекриттям у вигляді атлетичної чоловічої статуї, зображеної у повний зріст. Може підтримувати перекриття споруди, антаблемент, балкон, еркер тощо, а також виступати у вигляді декоративної прикраси (порівн.
Архітектура і монументальне мистецтво