атланти
АТЛА́НТИ, ів, мн. (одн. атла́нт, а, ч.), архт. Колони у вигляді чоловічих постатей.
Що не дім, то зараз каріатиди, атланти, маски (Л. Укр., V, 1956, 40);
Атланти.. — ліпні чоловічі фігури, що підтримують виступаючі частини будівлі (Архіт. Рад. Укр., 4, 1939, 40).
Словник української мови (СУМ-11)