атланти

АТЛА́НТИ, ів, мн. (одн. атла́нт, а, ч.), архт. Колони у вигляді чоловічих постатей.

Що не дім, то зараз каріатиди, атланти, маски (Л. Укр., V, 1956, 40);

Атланти.. — ліпні чоловічі фігури, що підтримують виступаючі частини будівлі (Архіт. Рад. Укр., 4, 1939, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атланти — АТЛА́НТИ, ів, мн. (одн. атла́нт, а, ч.), архт. Колони у вигляді чоловічих постатей. Що не дім, то зараз каріатиди, атланти, маски (Леся Українка); Атланти – ліпні чоловічі фігури, що підтримують частини будівлі, які виступають (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. атланти — Атла́нти, -тів, -там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)