атланти
АТЛА́НТИ, ів, мн. (одн. атла́нт, а, ч.), архт.
Колони у вигляді чоловічих постатей.
Що не дім, то зараз каріатиди, атланти, маски (Леся Українка);
Атланти – ліпні чоловічі фігури, що підтримують частини будівлі, які виступають (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- атланти — Атла́нти, -тів, -там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- атланти — АТЛА́НТИ, ів, мн. (одн. атла́нт, а, ч.), архт. Колони у вигляді чоловічих постатей. Що не дім, то зараз каріатиди, атланти, маски (Л. Укр., V, 1956, 40); Атланти.. — ліпні чоловічі фігури, що підтримують виступаючі частини будівлі (Архіт. Рад. Укр., 4, 1939, 40). Словник української мови в 11 томах