багатій
БАГАТІ́Й, я́, ч. Те саме, що бага́ч.
Багатії, бач, раділи. Що багатше стали (Шевч., II, 1953, 51);
Проти царів, проти багатіїв і духівництва.. його [Шота Руставелі] поезії люті! (Тич., III, 1957, 61);
Хутір.. належав колись багатієві Карпові Куксі (Донч., І, 1956, 67).
Словник української мови (СУМ-11)