багнетний
БАГНЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до багне́т 1.
Багнетне вістря;
// Здійснюваний за допомогою багнетів.
Відкритого багнетного бою вони [румуни] не витримували і бігли врозтіч (Кучер, Чорноморці, 1956, 130);
Вони підводяться — борці сивобороді, Що знали смак нужди, дим перших барикад, Що йшли у наступи, в атаки йшли багнетні (Бажан, I, 1946, 82).
Словник української мови (СУМ-11)