багряний
БАГРЯ́НИЙ, а, е. Густо-червоний, пурпуровий.
Розжеврене, червоне сонце низько Спустилося, багряним світлом грало По деревах, по квітках і по річці (Л. Укр., IV, 1954, 117);
Багряні сережки вовчих ягід схожі на кош, товні самоцвіти, що хтось розвішав на кущах (Кочура, Зол. грамота, 1960, 368);
Шумлять багряні прапори (Сос., II, 1958, 418).
Словник української мови (СУМ-11)