багріти
БАГРІ́ТИ, і́є, недок., поез.
1. Набирати багряного кольору, ставати багряним.
*Образно. Земля вся навкруг почорніла, А битва гула і гула. В димах задихались світанки. Багріли вогнем вечори (Нагн., Вибр., 1957, 374).
2. Виднітися, виділятися своїм багряним кольором.
В осінній день, мов смолоскип. Багріє липа (Мал., III, 1957, 516).
Словник української мови (СУМ-11)