бадьористий
БАДЬОРИ́СТИЙ, а, е. Сповнений жвавості, молодецького завзяття.
Старий Карапет вивів проти Саіба своє міцносиле, бадьористе, хоч невелике військо (Н.-Лев., IV, 1956, 33);
Там, де трудно, де дух бадьористий одкриває простори землі, попереду завжди комуністи, комуністи завжди на чолі (Сос., Так ніхто.., 1960, 8);
// рідше. Який виражає бадьорість.
— Знайомтесь, товариші, — бадьористим тоном спробував розвіяти напружену атмосферу Гречкун (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 148).
Словник української мови (СУМ-11)