байдарка

БАЙДА́РКА, и, ж.

1. Зменш. до байда́ра.

По затоці снували байдарки (Л. Укр., III, 1952, 622);

Там [у Зеленому Камені] виробляли байдарки, що славилися своєю легкістю та швидкістю (Трубл., II, 1955, 222).

2. Спортивний човен з закритим верхом, в якому є отвір для одного або двох гребців, що гребуть дволопатевими веслами.

Республіканські змагання з веслування на байдарках і каное входили до програми спартакіади (Спорт.., 1958, 63);

Він уявляє її собі по тому фото, що найбільше було йому до вподоби: на березі моря, біля байдарки, з веслом у руці… (Гончар, І, 1954, 158).

Значення в інших словниках

1. байдарка — байда́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. байдарка — -и, ж. 1》 Зменш. до байдара. 2》 Спортивний човен з закритим верхом, в якому є отвір для одного або двох гребців, що гребуть дволопатевими веслами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. байдарка — БАЙДА́РКА, и, ж. 1. Зменш. до байда́ра. По затоці снували байдарки (Леся Українка); Там [у Зеленому Камені] виробляли байдарки, що славилися своєю легкістю та швидкістю (М. Трублаїні); Неподалік тихо стукнулася об берег байдарка (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
4. байдарка — ЧО́ВЕН (невелике судно), ГАЛЯ́РА діал., ЧОРТОПХА́ЙКА жарт.; БАЙДА́РА (велике судно — в Західній Азії й на Далекому Сході); БАЙДА́РКА (спортивне судно); БАЙДА́К заст. (великий); ДУБ іст., діал.  Словник синонімів української мови