байдарка
БАЙДА́РКА, и, ж.
1. Зменш. до байда́ра.
По затоці снували байдарки (Леся Українка);
Там [у Зеленому Камені] виробляли байдарки, що славилися своєю легкістю та швидкістю (М. Трублаїні);
Неподалік тихо стукнулася об берег байдарка (Р. Іваничук).
2. Спортивний човен для одного або кількох веслярів, що веслують дволопатевими веслами.
Він уявляє її собі по тому фото, що найбільше було йому до вподоби: на березі моря, біля байдарки, з веслом у руці... (О. Гончар);
Змагання з веслування на байдарках і каное входили до програми спартакіади (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)