байрачок

БАЙРАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до байра́к.

Ось і байрачок з дубами в рудому, побитому морозом листі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 340).

Значення в інших словниках

1. байрачок — байрачо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. байрачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до байрак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. байрачок — БАЙРАЧО́К, чку́, ч. Зменш. до байра́к. Недовго й дожидалися: іде Роман, та просто в байрачок (Б. Грінченко); Ось і байрачок з дубами в рудому, побитому морозом листі (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
4. байрачок — див. ліс  Словник синонімів Вусика
5. байрачок — Байрачо́к, -чка́, -чко́ві, в -чку́; -чки́, -чкі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. байрачок — Байрачок, -чка м. ум. отъ байрак.  Словник української мови Грінченка