байрачний
БАЙРА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до байра́к.
Байрачні чагарники густішали, заважали швидкій їзді (Ле, Побратими, 1954, 37);
// Характерний для байраку.
Степова зона характеризується наявністю лісової рослинності байрачного типу (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 14).
Словник української мови (СУМ-11)