байрачний

БАЙРА́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до байра́к.

Байрачні чагарники густішали, заважали швидкій їзді (Іван Ле);

// Характерний для байраку.

Степова зона характеризується наявністю лісової рослинності байрачного типу (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. байрачний — байра́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. байрачний — -а, -е. Прикм. до байрак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. байрачний — Байра́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. байрачний — БАЙРА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до байра́к. Байрачні чагарники густішали, заважали швидкій їзді (Ле, Побратими, 1954, 37); // Характерний для байраку. Степова зона характеризується наявністю лісової рослинності байрачного типу (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 14).  Словник української мови в 11 томах
5. байрачний — Байрачний, -а, -е Принадлежащій, относящійся къ байраку 1, буерачный, овражистый.  Словник української мови Грінченка