балаканка
БАЛА́КАНКА, и, ж., діал. Балакання, розмова.
Кузня мого тата.. була… місцем збору, нарад та приязної балаканки для всіх сусідів (Фр., IV, 1950, 463);
Їй лучалося лиш дуже рідко забігти на яку там балаканку (Коб., II, 1956, 57).
Словник української мови (СУМ-11)