балотування —
балотува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
балотування —
-я, с. 1》 Дія за знач. балотувати. 2》 Коливання або зміщення щільного тіла чи органа в одній із порожнин організму людини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
Балотування —
Таємне голосування, за допомогою якого брати ложі приймають найважливіші рішення: прийняття нового члена, вибори Достойного майстра, Cкарбника і под.
Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
балотування —
БАЛОТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. балотува́ти. У Греції парламентарям, які до балотування в законодавчий орган служили в армії, після закінчення повноважень назавжди заборонено повертатись до служби у Збройні сили (із журн.
Словник української мови у 20 томах
балотування —
балотува́ння (італ. ballottare – обирати кулями, від ballotta – куля) голосування піднесенням руки або опусканням до урни бюлетенів під час обрання тієї чи іншої особи.
Словник іншомовних слів Мельничука
балотування —
рос. баллотирование (італ. ballottare — обирати кулями, від ballota — куля) — голосування піднесенням руки або опускання до урни бюлетенів під час обрання тієї чи іншої особи.
Eкономічна енциклопедія