балотування
БАЛОТУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. балотува́ти.
У Греції парламентарям, які до балотування в законодавчий орган служили в армії, після закінчення повноважень назавжди заборонено повертатись до служби у Збройні сили (із журн.);
У містечку Яворові жителька не дала згоди на балотування її в депутати, залишивши письмову відмову (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)