балухатий

БАЛУХА́ТИЙ, а, е, вульг. Те саме, що банька́тий.

Як чотири багнети, дивились на нього [Борового] буравчики Вадима і мутні, раптом почервонілі, балухаті очі Коростилевського (Грим., Незакінч. роман, 1962, 199);

Примітним було Андріянове сизо-червоне балухате обличчя (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 204).

Значення в інших словниках

1. балухатий — балуха́тий прикметник вульг.  Орфографічний словник української мови
2. балухатий — -а, -е, вульг. Те саме, що банькатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. балухатий — БАЛУХА́ТИЙ, а, е, вульг. Те саме, що банька́тий. Як чотири багнети, дивились на нього [Борового] буравчики Вадима і мутні, раптом почервонілі, балухаті очі Коростилевського (Я. Гримайло); Примітним було Андріянове сизо-червоне балухате обличчя (А.  Словник української мови у 20 томах
4. балухатий — див. витрішкуватий  Словник синонімів Вусика
5. балухатий — ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг.  Словник синонімів української мови
6. балухатий — Балухатий, -а, -е. = банькатий  Словник української мови Грінченка