балюстрада
БАЛЮСТРА́ДА, и, ж. Поручні балконів, галерей і т. ін., утворені з ряду фігурних стовпчиків або колонок, з’єднаних зверху перекладиною.
Покрівля галереї рівна, з балюстрадою (Л. Укр., III, 1952, 346);
Ліда встала з крісла, спершись на балюстраду, і дивилася вниз на асфальтовану вулицю (Трубл., III, 1956, 281).
Словник української мови (СУМ-11)