бандитувати

БАНДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Чинити грабежі, розбої, вбивства; бути бандитом.

Кривий він, каліка. Чи йому кульгати за спритним загоном Келеберди, що зараз бандитував аж у Холоднім Яру? (Ле, Ю. Кудря, 1956, 293).

Значення в інших словниках

1. бандитувати — бандитува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. бандитувати — -ую, -уєш, недок. Чинити грабежі, розбої, вбивства; бути бандитом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бандитувати — БАНДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Чинити пограбування, розбої, вбивства; бути бандитом. Бандитував [Хорошун] у повному розумінні цього слова (І. Багряний); Затримали хлопців на залізниці, де вони бандитували вже протягом місяця (з газ.).  Словник української мови у 20 томах