бандитувати
БАНДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Чинити пограбування, розбої, вбивства; бути бандитом.
Бандитував [Хорошун] у повному розумінні цього слова (І. Багряний);
Затримали хлопців на залізниці, де вони бандитували вже протягом місяця (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)