1. Словник української мови у 20 томах

бандитувати

БАНДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

Чинити пограбування, розбої, вбивства; бути бандитом.

Бандитував [Хорошун] у повному розумінні цього слова (І. Багряний);

Затримали хлопців на залізниці, де вони бандитували вже протягом місяця (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бандитувати — бандитува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. бандитувати — -ую, -уєш, недок. Чинити грабежі, розбої, вбивства; бути бандитом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бандитувати — БАНДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Чинити грабежі, розбої, вбивства; бути бандитом. Кривий він, каліка. Чи йому кульгати за спритним загоном Келеберди, що зараз бандитував аж у Холоднім Яру? (Ле, Ю. Кудря, 1956, 293). Словник української мови в 11 томах