баришник

БАРИ́ШНИК, а, чол., заст. Людина, яка скуповує товар та перепродує його; перекупник, перепродувач.

В темні, безмісячні ночі.. прослизали заскорузлі, просалені до самої душі баришники в голодне місто, вивозячи звідти одіж, взуття, золото і торби керенок (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 34).

Значення в інших словниках

1. баришник — бари́шник іменник чоловічого роду, істота арх.  Орфографічний словник української мови
2. баришник — -а, ч., заст. Людина, яка скуповує товар і перепродує його; перекупник, перепродувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баришник — Перекупник, гендляр, шибай, менджун  Словник чужослів Павло Штепа
4. баришник — БАРИ́ШНИК, а, ч., заст. Людина, яка скуповує товар та перепродує його; перекупник, перепродувач. В темні, безмісячні ночі .. прослизали заскорузлі, просалені до самої душі баришники в голодне місто, вивозячи звідти одіж, взуття, золото і торби керенок (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
5. баришник — див. спекулянт  Словник синонімів Вусика
6. баришник — БАРИ́ШНИК заст. (скупник і перепродувач коней, худоби, а також сільськогосподарської продукції, ремісничих виробів з метою прибутку), ЛІВЕРА́НТ заст.; МЕНДЖУ́Н розм. (перев. про того, хто перепродує коней); ПРА́СОЛ заст.  Словник синонімів української мови
7. баришник — Бари́шник, -ка; -ники, -ків і бариші́вник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. баришник — Баришник, -ка м. 1) Торговецъ лошадьми. 2) Торгашъ, барышникъ.  Словник української мови Грінченка