батова
БАТО́ВА, БАТА́ВА, и, ж., заст.
1. Лава, ряд.
— Готово! до бою! — кричить Тихович. І от наближаються батови війська, усе по парі, усе по парі… (Коцюб., І, 1955, 226);
Чи серед вражої батави не мають давні бунчуки? (Л. Укр., І, 1951, 266).
2. діал. Юрба, валка.
Аж онде яка батова од шинку йде (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)