батова
БАТО́ВА, БАТА́ВА, и, ж., заст.
1. Лава, ряд (у війську).
– Готово! до бою! – кричить Тихович. І от наближаються батови війська, усе по парі, усе по парі... (М. Коцюбинський);
Чи серед вражої батави не мають давні бунчуки? (Леся Українка);
Козаки стали батовою, .. пішли, виставивши вперед списи (Ю. Мушкетик).
2. діал. Юрба, валка.
Аж онде яка батова од шинку йде (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)