батожилно
БАТОЖИ́ЛНО, а, с., розм.
Держак батога; пужално.
Візники, підпершись батожилнами, закаменіли на своїх високих сидіннях (І. Микитенко);
Хвицьнув [Яків] батогом на вишневому батожилні. – Нам пора запрягать (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)